Значення Церкви одне для одного крізь призму послання до Ефесян.

Коли ми перебуваємо в церковній спільноті, то стаємо близькими за Духом, адже завдяки жертві Ісуса ми, які колись були далекими, стали близькими. (Еф.2:13)

•У церкві ми вкорінені і засновані на любові, разом з усіма святими вчимося розуміти, що це за ширина, довжина і глибина й висота коли Христос оселяється в наших серцях через віру і пізнавали Його любов та наповнювалися Божою повнотою. (Еф.3:17-19)

•У церкві ми вчимося поводитися гідно звання, бути покірними, лагідними і з довготерпінням, у любові підтримувати один одного, намагаючись зберігати єдність духа в союзі миру.(Еф. 4:2,3)

•Кожен у церкві має благодать згідно з даром Христа.

Ніхто не є кращим чи гіршим. Але кожна людина є важлива у Тілі Христовому і має свій унікальний дар яким доповнює дар іншого – різноманіття в єдності. Усі люди у Тілі Христовому мають бути різними. (Еф.4:7)

•Разом ми будуємо Христове тіло – Ісус когось поставив вчителями, пасторами, когось пророками, інших – благовісниками та апостолами. (Еф.4:11-12)

•Разом ми досягаємо єдності віри і пізнання Божого Сина, певної міри зрілости – повноти Христа (Еф.4:13)

•Кожен член Тіла зростає на збудування самого себе в любові. (Еф.4:16)

•У церкві ми вчимося бути Божими, разом досліджуємо те, що приємне Йому, відкидаючи пусті балачки, грубі жарти і все, що притаманне нам, коли ми в темряві. Ми разом прагнемо до світла, а плодами Духа є подяка, доброта, праведність і правда.